Хоч би що казали скептики, патріотизм в українському суспільстві є. Коли
шоумен Ургант невдало пожартував про порубаних українських селян, Facebook
просто-таки вибухнув гнівом ображених патріотичних почуттів. А значить, ці
почуття існують, і з ними варто рахуватися. Але, як колись зазначив один
вітчизняний літератор, до деяких почуттів варто підходити не з кадильницею, а з
клізмою.
Якщо
відсторонитися від ідеологічних забобонів, патріотизм є мотивацією ототожнювати
себе з країною: суспільством (себто «нацією»), державою чи територією
(романтизованим «рідним краєм»). Наявність такої мотивації вигідна передусім
самим індивідам («маленьким українцям»), позаяк замирює їх з фактом існування
всіх інших людей – навіть чиновників і міліціянтів. Бюрократія і репресивний
апарат є в очах патріота легітимними, це аватари його Батьківщини. Звичайно,
будь-який порядний патріот час від часу хоче дощенту зруйнувати свою державу,
але завжди для того, аби збудувати на її місці ліпшу. Тому почуття патріотизму
є не лише приємним, але і корисним. Це прекрасно розуміють правлячі еліти, які,
власне, і плекають його. Патріотичний дискурс зазвичай виготовляє на замовлення
політичної еліти інтелектуальний клас – інтелігенція, фахівці, митці та інша
«креативна» братія. Вдалі концепти за мінімальної адміністративної підтримки
ідуть у маси, які починають свято вірити, що ці ідеї дісталися їм від
діда-прадіда.
Українці у
цьому плані – не виключення. Коли незалежність впала на голову нашого
волелюбного народу, виник запит на створення версії нерадянського патріотизму.
І його створили – дещо нашвидкоруч і шаблонно, але він почав так-сяк працювати.
Згодом дався взнаки розбрат всередині правлячої верстви. Після дерибану
економіки і територій політичні угруповання заходилися дерибанити й
ідеологічний простір. Це, по-перше, загальмувало розвиток концепту українського
патріотизму, а по-друге, спричинило його внутрішню диференціацію: слово
«патріотизм» у Луганську і у Львові має дуже різне змістовне наповнення.
Фактично, сьогодні в Україні існує кілька версій патріотизму, між якими
точиться запекла боротьба – вони не визнають одне одного і не йдуть на
компроміси. Тому сам концепт втрачає свій мотиваційний потенціал. Про проблеми українського патріотизму читайте тут.
|