Що таке "пасхалія”.
Перші християни почали відзначати це
велике свято кожної неділі, без конкретної дати. Та з часом на перших
соборах стали говорити про необхідність одної дати і окреме вшанування
цього "Торжества над торжествами”. Але трудність полягала у тому, що не
можна було встановити конкретної дати, коли це сталось, у який день.
Річ у тім, що Ісус був розіп’ятий
перед єврейською Пасхою, а євреї живуть за місячним календарем, який не
збігається із сонячним, на який орієнтуємось ми. Тож дата змінюється.
Аби зберегти відповідність євангельській оповіді, треба було брати до
уваги і цей календар.
До І Нікейського собору різні церкви
мали різні способи обчислення дати Пасхи. На цьому Вселенському соборі,
який відбувся 325 року, дійшли згоди святкувати Пасху так, як було
прийнято в Александрійській церкві.
Правило визначає: "Великдень
святкують першої неділі після весняного повного місяця”. А весняний
повний місяць – це перший повний місяць, що настав після дня весняного
рівнодення. Таким чином, визначену дату Пасхи, а відтак і всіх
перехідних свят літургійного року, називають "пасхалія”.
Формулами це вираховується і
складно, і просто водночас. В наукових обчисленнях датою рівнодення
прийнято вважати 21 березня. Якщо повний місяць припадає на період до 21
березня, або ж на рівнодення, то треба чекати наступного повного
місяця. І якщо повний місяць припадає на саму неділю, то лише наступна
неділя є великодньою. (Наприклад: якщо 21 березня – рівнодення, а 22, в
суботу, настає повний місяць, то неділя є великодньою. А може бути й
так: 21березня – рівнодення, а повний місяць – аж за чотири тижні та ще й
у неділю, тоді тільки наступна неділя великодня.) Таким чином
пасхальний день може припадати не раніше як з 22 березня по 25 квітня за
юліанським календарем (що в XX – XXI століттях відповідає періоду з 4
квітня по 8 травня за новим стилем).
Два календарі
Проблема постала із запровадженням
Папою Григорієм ХІІІ нового календаря, який усував розбіжності так
званого юліанського календаря з астрономічним. Нині ця різниця становить
13 днів. Тому і Старий Новий рік ми святкуємо 14 січня, а Різдво не 25
грудня, як зазначено в календарі, а 7 січня.
Ця різниця має відношення й до дати
весняного рівнодення, тож дата Пасхи в різні роки може суттєво чи
несуттєво різнитися. (Порахували, що "західна” Пасха в 45% випадків
буває на тиждень раніше "східної”; в 30% збігається, в 5% становить 4
тижні і в 20% – 5 тижнів. Різниці 2-3 тижні не буває.)
Чия правда?
Нині юліанським календарем
послуговуються Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська
православні церкви і Афон. Фінляндська православна церква перейшла на
григоріанський календар разом із католиками. Інші церкви святкують Пасху
та перехідні свята за старим стилем, а неперехідні – за новим.
Є багато причин, з яких нам хотілося
б, щоби всі християни святкували великі свята разом, особливо у
нинішньому глобалізованому світі. Однак дійти згоди поки що не вдається,
бо кожна сторона має свої аргументи.
Виглядає так, що західна пасхалія є
значно точнішою за східну, якщо брати до уваги астрономічні розрахунки.
Однак християнський Схід має певні заперечення, адже католицька Пасха
часто збігається з юдейською або ж випадає раніше. Приміром, у 2005 році
юдейську Пасху святкували 24 квітня, а католицьку – 27 березня; у
2008-му юдейська була 20 квітня, а католицька – 23 березня; в 2016 році
юдейську відзначатимуть 23 квітня, а католицьку – 27 березня; в 2024-му
юдейська припадає на 23 квітня, а католицька – на 31 березня, що
суперечить постановам
І Вселенського собору і Святому Письму, адже Христос воскрес після юдейської Пасхи.
Ще одним вагомим аргументом служить сходження в єрусалимському храмі Гробу Господнього у Великодню суботу благодатного вогню.
Про це та інше читайте далі тут.
Всього: 61 
Чому християни Сходу і Заходу не відзначають найбільше свято разом.